Як утопленику (утопленому), з щастити, везти. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення.
- Везе йому, як тому утопленику (Укр. присл.).
- На п'ятий день заявився Марко..— Щастить тобі [Тимку], як утопленику,— засміявся в ін.— Орися кличе (Тют.).