На всю (цілу) хату. 1. Дуже голосно.
- Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (Н.-Лев.)
- Петрик розплакався на всю хату (Стельмах)
- Максим кричав на цілу хату (Коцюб.)
2. Дуже сильно.
- Лампочка без скла чаділа на всю хату (Коцюб.)
- Світла немає; червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Мирний)
Наплювати в хату див. наплювати
Носити сміття під ~ див. носити
Підвести під дурного ~ див. підвести
Повну хату, з сл. наговорити, набалакати, нагомоніти, накричати і т. ін. Дуже багато.
- [Андрій:] Незабаром он мати з дачі повернеться, то зразу наговорить повну хату (Мороз)
- [Кость:] Приведе [мати] в школу, роздіне, нагріє, піде учителю нагомонить повну хату (Вас)
- Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату (Коцюб.)
Синонім: повні вуха.
Попорипати у хату див. попорипати