Хвилювати [бунтувати, бентежити, розпалювати і т. ін.] кров, перев. у кого, кого. Розбурхувати почуття, думки, викликати неспокій, тривогу.
- Плач, злість, досада разом піднімались з душі [Мотрі], бунтували стару кров (Мирний)
- Воля, воля і воля! Це чарівне слово, розпалювало кров у хлопця (Коцюб.)
Хвилювати уми (почуття, т. ін.). Впливати на думки людей, збуджувати їх.
- Революційні заклики Шевченка хвилювали уми й збуджували волю до боротьби тисяч людей (Слово про Кобзаря)
Пор.: тривожити уяву.
Хвилювати в інших словниках
| Хвилювати — Тлумачний словник української мови |
| Хвилювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |