Хмари — Фразеологічний словник української мови

Заноситися за хмари див. заноситися.

[чорні (важкі, грозові)] хмари збираються (згущуються, скупчуються, нависають) — зібралися (згустилися, скупчилися, нависли) над ким — чим, рідко навколо кого — чого. Кому-, чому-не-будь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін.

  • Над головою Василини збиралися чорні хмари (Н.- Лев.).
  • Вони [внуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Павл.).
  • Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею (Наука...).
  • Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари і свинцем лягали на плені, на груди (Панч).
  • Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (Зар.).
  • Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (Л іт. Укр.).