Цвікати — Фразеологічний словник української мови

Цвікати (цвіркати, цвірінькати) / цвікнути (цвіркнути, цвірінькнути) в очі чим, що і без додатка.

Дорікати кому-небудь чимсь.

  • Він кинувся до Карпа..— Що ви мені цвікаєте в вічі, наче змовились, Хіба я не ваш батько? [Н.- Лев.]
  • — Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш грунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром (Стельмах)
  • Докію вони щодня заставляти йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (Кучер)
  • — Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (Коб.)