Цяточки — Фразеологічний словник української мови

До [останньої] цяточки (цяти). Цілком, повністю; без винятку.

  • Їй [матері] здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цятки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю. Янов.).
  • Але ясний граф відхилив мої розпорядки, й його мосць,— підкреслив ущипливо Лянцко-ронський,— зауважив мені, що відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив... (Стар.).

Ні (ані) цяточки (цяти). 1. Абсолютно нікого, нічого.

  • [Гєлєн:] Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табір спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Л. Укр.).
  • Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (Головко).

Ні цятиночки. Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки! (Н.-Лев.).

Ні цяти. 2. Абсолютно ніякого, ніскільки.

  • Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (Фр.).