На часі. 1. Необхідний у даний момент; вчасний.
- Я відчував, що позбавляюсь сил. Вага одежі й Жабі тягли мене наспід, під лід. І допомога Михайлова якраз була на часі (Досв.).
- — Не знаю, що й сказати..— мовила Тетяна, поглядаючи на матір.— Трохи ніби твоє освідчення несподіване... і не на часі (Добр.).
2. Важливий для даного часу; який відповідає найважливішим потребам сучасності.
- Уже давно на часі синтетичне дослідження про Григорія Тютюнника — письменника пластичного, сильного письма, творця глибоких національно виразних характерів (Рад. літ-во).
По [якомусь] часі. Трохи згодом.
- По часі, зобачивши, що Павло «смирний», дали йому волю ходити куди схоче, по селі (Вовчок).