На чистоту. Прямолінійно, щиро, відверто.
- Скажемо на чистоту, хоч різко: між інших, проби української прози в остатні часи заїда поверховість (Драг.).
- Якщо віриш мені, можеш говорити на чистоту, — сказав Роман, поклавши руку другові на плече (Минко).
- Він за всяку ціну вирішив поговорити на чистоту з Костецьким (Перв.).