Чолі — Фразеологічний словник української мови

На чолі.

1. З ким. Керований, очолюваний ким-небудь.

  • Їй здавалось, що проти неї назустріч вийде вся бієвська громада з головою на чолі (Н.-Лев.).
  • Ніколи не забудемо ми, що в рядах пугачовських повстанців були й повстанці башкири на чолі з воїном та поетом Салаватом Юлаєвим (Рильський).
  • — Хочемо України української, червоної, своєї! Схвальний гомін прокотився по майдану.— Червону дайош! Червону! — дружно неслося звідти, де стояли асканійці на чолі з Яреськом (Гончар).

2. Кого, чого. Керуючи ким-, чим-небудь, очолюючи когось, щось.

  • Іван Оленчук прибув до броду на чолі цілої валки, підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (Гончар).
  • На чолі полку мчить Тарас. Його вигляд страшний. Бурхає полум'я (Довж.).

На чолі написано див. написано; поставити на ~ див. поставити.