До [зелених] чортиків. 1. Дуже, надзвичайно, у значній мірі.
- Віддавши дівчатам свою куртку, він до чортиків замерз, просто б сказати — задубів під отим брезентом (Д. Бедзик)
- За день стомлювалися до чортиків і поспішали в намет (Літ. Укр.)
2. з сл. напиватися і под. До повного сп'яніння.
- Він таки піде аж до Миколиної квартири, а вже звідти повернеться. Тоді він нап'ється до чортиків (М. Ю. Тарн.)
- Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, незрозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі. Чи не до чортиків уже допився? (Гончар)
- Схопив [Геннадій] дзеркало, з острахом втупився в своє відображення. «Насмоктався до зелених чортиків». Сполошений біг думок витискував холодні краплі на його лобі (Вол.)
Чортів: чий чортів батько див. батько; у ~ голос див. голос; ~ пеньок див. пеньок; ~ син див. син.