І чутка пропала за кого. Хто-небудь зовсім, безслідно зник, загубився.
- [Кобзар:] Одного [сина] хвороба звалила, другого татарва в полон узяла,— так за його і чутка пропала... (Мирний).
Чутка йде (шириться, розноситься і т. ін.). Що-небудь стає відомим комусь.
- Десь на шляху, біля діброви, У хаті чепурній шинкарочка жила; Про біле личко, чорні брови Далеко чутка йшла (Гл.).
- — Йосипа все не було. Тілько чутка про його щодня росла-ширилась, то приносила одно, то приносила друге (Мирний).
- Пішла по світах чутка, що у пустелі сидить над могилою святою убогий дервіш і плаче з горя, а та могила й святий новітній роблять великі чуда (Коцюб.).
- Між козаками пройшла чутка, пани отруїли короля за те, що він був прихильний до козаків (Н.-Лев.).
- — Гетьман, гетьман прибув! — пішло скрізь по таборові; і, скоро рознеслась така чутка, зараз деякі бурли [бурлаки] схаменулись, подумали про свою голову (П. Куліш).
Чутка в інших словниках
| Чутка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |