Шашіль — Фразеологічний словник української мови

Шашіль точить кого, що і без додатка.

1. Хто-небудь дуже переживає, мучиться, хвилюється від чогось.

  • [Петро (сам):] Вони зовсім налягли, пригнітили, а та шашіль не перестає точити, не дає спокою, одно нашіптує та допитується: хіба це життя? (Мирний)
  • Той злякався братової могутності, шашіль заздрощів точив йому душу (Загреб.).

2. Що-небудь поступово руйнується, знищується.

  • Одарка не зважилася заводити суперечок, і Микита ще довгий час не знав, що шашіль уже точить підвалину його оселі (Л. Янов.).