Шкребе — Фразеологічний словник української мови

Шкребе (шкрябає) / Зашкребло (зашкрябало) на душі (на серці, за душу, за серце) у кого і без додатка, безос. Кого-небудь охоплює почуття незадоволення, гіркоти, суму, неспокою, тривоги і т. ін.

  • Хай досі на душі шкребе, та дружба ж не розпалась (Дор.).
  • Напевне, намагався [учень] триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло [Багмут].
  • Од слів твоїх на серці шкряба (Сос).
  • Медаль, яка дісталась Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина... Лукію це, видно, шкребе за душу (Гончар).
  • Справді, того дня він одержав «погано» з арифметики. Зашкребло на серці у Василя (Донч.).

Шкребти душу.

  • Він так бажав Марині добра і щастя, що її успіх окрилював його. Та згодом дрібне самолюбство почало шкребти його душу (Дмит.).

Синонім: на серці миші шкребуть.