Штуки — Фразеологічний словник української мови

Викидати штуки див. викидати.

Для штуки.

  • Щоб зайнятися чим-небудь; знічев'я. Дрімайло був великий штукар, і я добре знав, що він наваживсь начепити торби тільки для штуки (Н.-Лев.).
  • Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови, так, для штуки, аби не проспати черги (Тют.).

Майстер на всякі штуки див. майстер.

На всякі (всі) штуки.

  • Здібний, вигадливий; здатний до чогось. З Антося ж був хлопець на всі штуки, та ще й прудко бігав (Свидн.).

Штуковина: от штуковина див. штука.