Вертися на язиці див. вертися
Висіти на язиці див. висіти
На язиці
1. у кого. Хто-небудь говорить про щось.
- — Що п'яному дивуватись, — втомлено відказав Остап. — Ого, п'яному! Що в тверезого на умі, те вп'яного на язиці, — не вгавав Гулька (Тарн.).
2. Постійно повторюватися, говоритися про що-небудь.
- Подмуха цілющий легіт, П'ю живі його струмці; Ав ушах — зубовий скрегіт, Ремство скрізь на язиці (Граб.).
Присохнути на язиці див. присохнути
Тримати на язиці див. тримати
Що на умі, те й на язиці див. що