Істина — Фразеологічний словник української мови

Наставляти на Путь істини див. наставляти.

Прописна (азбучна/ т. ін.) істина. Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ.

  • Нема чого надто гарячитися,— знизав плечима Черкашин і. почав довгу розмову про надлімітні і нижчелімітні асигнування.— Невже такі прописні істини не відомі Начальнику шахти? (Вол.)
  • Іноді прописні істини не завадить повторювати [Автом.]
  • В глибині душі вона вважала, що Каргатова вимога справедлива: в хімічній лабораторії повинна бути чистота — це ж азбучна істина (Шовк.)
  • Азбучна істина, якої товариш Сонцвіт уперто не хоче зрозуміти (Еллан)
  • Розвиток дрібного господарства є розвиток дрібнобуржуазний, є розвиток капіталістичний, раз є обмін; це — безспірна істина, азбучна істина політичної економії.. (Ленін)