Безрік — Фразеологічний словник української мови

За безрік. Невідомо коли, дуже нескоро.

  • «Коли ж він [велетень] встане?» — тремтячи, спитала я хлопчину.— За рік, сто рік чи за безрік. А може й в сю хвилину!» (Л. Укр.).

На (в) безрік. На вічні часи, назавжди.

  • Коли б мені не своя родина на Україні та не деякі симпатії і обов'язки, я б тута зосталась на безрік (Л. Укр.).
  • А ось і перший день Нового року... Разом із бризками золотого зерна летять шпаркі промовляння тонкими та дзвінкими голосами: «На щастя, на здоров'я, на Новий рік, щоб діждали на безрік!» (Пчілка).

Ніколи.

  • Віддасть на безрік (Укр. присл.).

Безслідно.

  • І не хотілося мені, щоб тії ночі, тії дні Минали в безрік (Щог.).