Безцінь — Фразеологічний словник української мови

За безцінь (безцінок). Дуже дешево, майже дарма.

  • Шкода скотини,— а тут за подушне надавили: овечата, свині, корови — все за безцінь пішло; у волость побрали та там і продали... (Мирний)
  • На розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам та офіцерам (Хижняк)
  • Великі землевласники забирали селянські ділянки за борги, скуповували їх за безцінь в голодні роки, захоплювали силою (Іст. середніх віків)
  • Останніх воликів кум Сидір із двора і за безцінок збув...— Купив новеньке Рало (Бор.)
  • — Знову ж,— вели далі купці,— Коли вже продамо ми за безцінок свій товар, то хіба можемо купити, що бажаємо? (Скл.)
  • Порадившись, загнали (Василь і Василиха) в місті швейну машину за безцін (Козл.)

Синонім: за півціни.