Блимнути очима (оком) на кого — що і без додатка. Глянути на кого-небудь, виражаючи докір, злість, гнів і т. ін.
- Жук тілько грізно блимнув очима, коли Попенко опинивсь за столом (Мирний).
- Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (Стельмах).
Ненароком, з недовір'ям поглянути на кого-, що-небудь.
- Кируша, не розуміючи, блимнув на нього [Зарубу] очима і почав швидко умиватися (Кучер).
- Поранений ще раз блимнув затуманеними очима, ворухнувся й щось забурмотів (Ле).
Блимне косим оком.
- Хазяїн вийде рано, блимне косим оком, Живота почуха, гляне, ніби ненароком (Мал.).
Пор. свінути очима.
Блимнути в інших словниках
| Блимнути — Великий тлумачний словник сучасної української мови |