Свінути — Фразеологічний словник української мови

Свінути (свірконути) очима. Раптово глянути на кого-небудь, виявляючи поглядом певне почуття (радість, гнів і т. ін.).

  • Свінувши, мов гострими ножами, очима, він стукнув дверима та й потяг з хати (Мирний)
  • Почавши співати жартома, згодом вона схитнула нетерпляче головою, повела плечима, гордо свінула очима й без жодного вже жарту сміливо зайшлася піснею (Вас)
  • Мар'я тільки свірконула очима і замість зерняти розкусила лушпанину. І зо зла її виплювала (Мирний)

Пор.: блимнути очима.