Вилетіти / Вилітати з голови [рідко з пам'яті]. Зовсім забутися.
- Те, що вона хотіла сказати Кареатові, нараз вилетіло з голови (Шовк.)
- Вже зовсім вилетіли з її голови на цю мить і директор, і невдалі іспити. Навіть сліди від сліз висохли на її обличчі (Коз.)
- Все те, що складала [Оленка] на папері, одразу й вилетіло з голови. Оголосила по-своєму (Кучер)
Вилітати з голови. Повилітати з голови (про все).
- Іду до неї — знаю, що буду говорити, прийду — все з пам'яті вилітає (Стельмах)
- Колись я писав вірші, знав напам'ять Овідія, Горація, а тепер все чисто повилітало з голови (Н.-Лев.)
Синоніми: випасти з думки; як вибити з голови пам'ять. Антонім: прийти в голову (в1 знач.).
Вилетіти в тираж див. виходити
Вилетіти в трубу див. вилітати
Вилетіти із сідла. Втратити посаду.
- Кавун став тут головою [колгоспу]. Це був крутий поворот у його житті, такий крутий, що молодий голова в перші місяці трохи не вилетів із сідла [Рад. Укр.]