Вильнути наверх денцем, рідко.
- Померти, загинути. Фарона першого погладив по тім'ю гострим кладенцем [мечем] добре так його уладив, що сей вильнув наверх денцем (Котл.).
Синоніми: витягти ноги; відкинути ноги [у 1 знач.]; витягтися вздовж лави; віддати богові душу; переставитися на той світ.
Вильнути в інших словниках
| Вильнути — Великий тлумачний словник сучасної української мови |