Виляски — Фразеологічний словник української мови

Аж виляски пішли або йшли. Дуже сильно, з лунким звуком.

  • [Олена:] Молодець, Варко, бий. Знай, що не свого б'єш, а чужого. Свій так не скаже. [Варка:] Та як припечатала... Аж виляски пішли (Мик.).
  • — А він таки правий... Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш... Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть... (Хор.).

Тільки виляски пішли б. Коли б там у клубі не було Павла Михайловича, то Катря й хвилини б не вагалася. Вона одразу прискочила б на сцену і так поволокла б її за коси, що тільки виляски пішли б (Кучер).

Аж виляски розлягаються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (Вас).

Аж бдляски пішли. Старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався виляти щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (Н.-Лев.).