Вирвати — Фразеологічний словник української мови

Вирвати з колії див. вибивати

~ з коренем див. виривати

Вирвати з пазурів кого, чого, чиїх. Врятувати, звільнити кого-небудь від когось, чогось.

  • А Цюпа тоді висловився, що комісар частини, можлива справа, їде просити підмоги, щоб вирвати своїх із пазурів фашистів (Ю. Янов.)
  • Лопухом я буду, а не комсомольцем, коли не вирву Фаю з пазурів секти! (Автом.)

Вирвати з пам'яті; ~ з рук; ~ з серця див. виривати

~ зубами див. видирати

Вирвати під землею. Дістати де завгодно, здійснювати що-небудь будь-якими засобами.

  • — Не знаю, але 3 ару ба дістане [мотор]. То такий, що під землею вирве. Будуть ів колгоспі,— запевняв Карпо (Кучер)

Синонім: дістати з-під землі.