Вирватися в люди дме. вийти.
- Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять; а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирватися... (Мирний)
Вирватися з лап (кігтів, лабетів) чиїх, чого. Врятуватися, звільнитися від кого-, чого-небудь; позбутися залежності від когось, чогось.
- Дивлячись на працьовите людське муравлище, віриш, що китайський народ, вирвавшись з кігтів феодалізму та імперіалістичного рабства, все зробить для свого добра (Козл.)
- Сини бідняків у старій Югославії не могли розраховувати на те, що їм вдасться вирватися з лабетів злиднів (Роб. газ.)
Антонім: пійматися у лабети.
З душею вирватися (втекти). Врятуватися від великої небезпеки, залишившись живим.
- От гостював,— насилу з душею вирвався! [Укр.. присл..]
- — Це Сивку нашу й не погодують,— зітхнув Велесич. Батько лише махнув рукою. Аби з душею вирватися, а Сивка вже, вважай, пропала! (Шевчук)