Вирости — Фразеологічний словник української мови

Вирости в очах див. виростати.

Вирости з пелюшок. Стати дорослим, самостійним.

  • Хлопець давно вже виріс з пелюшок.
  • Синонім: вбитися в колодочки (в1 знач.).

Як (мов, ніби / т. ін.) із (з-під) землі вирости (уродитися, виринути) / виростати (виринати). Несподівано з'явитися де-небудь.

  • Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався.
  • «Звідки вона взялась? Мов із землі виросла» (Гжицький)
  • Чорний монах немовби виріс із-під землі (Панч)
  • Не зчулись, як зовсім зненацька випірнув із жита, ніби з землі виріс, рудий парубійко, видно, хазяйчук, вихопивсь задиханий і — до нас! (Гончар)
  • Скрізь по полю — ліворуч і праворуч — стояли гармати, гармати, гармати... Немов уродилися з землі (Гончар)
  • Як з-під землі, виростає Стьопа (Собко)
  • Славка., наче з-під землі виринав (Март.)