Вирушати — Фразеологічний словник української мови

Вирушати / вирушити в останню путь. Помирати.

  • Прости мене, мій дорогий! — обняв [Сурен] Велесича, неначе той був добрим давнім другом.
  • Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь... (Шевчук).