Не вистачає кебети див. нема
Не вистачає (не стає) духу у кого і без додатка. Хто-небудь не наважується, не рішається на щось.
- Не вистачало духу спитати про найстрашніше, але й найважливіше: за що і хто посмів зробити таке з поетом (Тулуб).
- Так жити треба: якщо припала до серця — підійшов, взяв за руку й повів! На це без любові духу не вистачить! Тільки любов дає право на це! (Гончар).
- Шкода йому свого безталанного товариства.. А сказати їм Галину правду— не ставало духу, сили (Мирний).
Не вистачає однієї клепки; Тільки пташиного молока не ~ див. нема
Цього ще не ~ див. бракує