Влетіти в [добру] копійку (копійчину) кому. Дорого коштувати, обійтися кому-не-будь.
- Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?.. — Це влетить в копійку, — перебив Арчіля Беззуб'як (Інг.).
- Ну й понавиписували ж отаких машин [екскаваторів]! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Коцюба).