Влипнути — Фразеологічний словник української мови

Влипнути в історію (в халепу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи.

  • Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Гуц.).
  • — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти? (Стельмах).

Синонім: Вскочити в халепу.

Влипнути очима (поглядом) у що. Пильно вдивлятися в що-небудь.

  • Він міцно влип очима в паротяга (Епік).

Як (мов, ніби і т. ін.) Влипнути. Бути добре припасованим.

  • Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату (Вовчок).
  • Вона взяла золотий перстень, швидко наділа на пухкого пальчика, відставила руку, глянула...— Як влип,— засміявся Зуб (Собко).