Без вогника, з сл. працювати, робитися/г. ін. Неенергійно, без піднесення, захоплення.
- Все-таки він працював без вогника. Все робив якось автоматично (Гур.).
- Любі Соколовій здавалося, ніби в театрі все робиться повагом, без вогника (Собко).
Антонім: з вогником (у1 знач.).