З вогником (з вогнем). 1. З сл. працювати, робити і т. ін. Захоплюючись, з піднесенням.
- З трибуни дедалі частіше звучать слова похвали, заклики рівнятися.
- На молодого, перспективного спеціаліста-інженера, що працює з вогником,— Надію Очеретну (Коз.).
- Сліпий грає з вогнем (Ю. Янов.).
Антонім: без вогника.
2. Сповнений завзяття, егергії; палкий.
- Герой поезії..— наш молодий сучасник, людина з вогником, творчим неспокоєм, нестримним прагненням пошуку, із жадобою праці і життя (Вітч.).
- Краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (Стельмах).