Вритий — Фразеологічний словник української мови

Як (мов, ніби і т. ін.) вритий, з сл., стояти, стати і т. ін. Приголомжений чим-небудь.

  • Івоніка станув як вритий... (Коб.).
  • Хлопці стояли мов вриті (Загреб.).
  • Він все мовчав, і стояв наче вритий, І на Сясю поглянуть не смів (Фр.).