Поли (полу) вріж та тікай. Беззастережно, за будь-яких обставин поривай стосунки з ким-небудь лихим, недобрим або уникай їх.
- Од ледачого поли вріж та тікай (Укр. присл.).
- — А хто вас знає, Ви усі до вінця такі гарні та тихі, хоч у вухо бгай, а після вінця зараз закрутять веремія, хоч поли вріж та тікай! (Н.-Лев.).
- [Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Мирний).
- [Дудар:] Це така казка, що полу вріж та тікай... (Сміл.).
Поли врізати (різати) та тікати.
- Христя від його поли ріже та тікає, а він, як реп'ях той, учепився (Мирний).