Вставати — Фразеологічний словник української мови

Вставати в пам'яті див. виринати.

Вставати / встати з попелу [і руїн]. Відроджуватися, повертатися до життя. За домом у відступі ми сумували, за сміхом жінок і дівчат.. Виходь, Батьківщино, ми з попелу встали, виходь переможців стрічать! (Голов.). Синонім: підніматися з руш.

Вставати на ноги див. стати.

Вставати (підводитися) / встати (підвестися) з ліжка. Починати одужувати після тяжкої хвороби.

  • На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок).
  • Він [Гнатюк] знов був дуже слабий на плеврит. Як заслаб на різдво, то тільки тепер встав з ліжка (Коцюб.).
  • .. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Мирний).