Виринати [вставати, спливати] / Виринути [встати, спливти, сплисти, майнути, промайнути] в пам'яті кого, чиїй і без додатка. Несподівано, мимоволі пригадуватися.
- Виринало в пам'яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (Коцюб.).
- Але й у роботі тепер уже від спогадів не втече — встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого (Головко).
- В його пам'яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Тют.).
- Майнули в пам'яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (Гончар).
Синонім: спливати в спогадах.
Виринати на поверхню див. випливати
Як із землі ~ див. вирости
Виринати в інших словниках
| Виринати — Тлумачний словник української мови |
| Виринати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |