Вухом землі приймати див. приймати
Вухо не вести див. вести
І за вухо не свербить див. сербить
Одним вухом, з сл. чути, слухати і т. ін.
- Неуважно, уривками. Він [Леон] хотів би, щоб у шановного пана Завадки було стільки удач у житті, скільки на цьому верстаті відбито святих Миколаїв і варвар. Йосиф Завадка слухає цю балаканину тільки одним вухом (Вільде).
- Між іншим, побіжно. — Там і миша не пролізе, — провушко хрипів полковник Уолш, потягуючи коньяк і прислухаючись одним вухом до розмов (Гончар); Крізь людський гамір час від часу проривається бадьорий голос інженера.. Христя ловить одним вухом той голос і все ще намагається розгадати незвичайну загадку: що сталося з дядьком? (М. Ю. Тарн.).
Хоч би тобі вухом повести див. повести