Відірвавши (не відриваючи, не відводячи) очі (погляд), з сл. дивитися і под. Уважно, пильно, весь час.
- Марися Павлівна, не відводячи погляду, стежила за молодою матір'ю, знаходячи в ній схожість із сином (Гончар).
Відірвавши — як (мов, ніби і т. ін.) відрізало (відрубало). Припинилось відразу, раптово чи несподівано.
- Якщо й писав, сину, то не ми твої письма [листи] читали. Може, хтось читав. Ото останнє було, де ти про землеустрій писав. Я візьми, дурний, та й покажи на сході. А хтось, та й голові сказав. З того часу як одрізало. Ні одного [листа] не получав (Головко).
- Зразу—як одрубало: скрипка, зично гукнувши з усіх чотирьох струн, замовкла (Мирний).