Годитися — Фразеологічний словник української мови

В підметки (і на латку) не годитися кому. Своїми якостями, властивостями стояти нижче від кого-небудь, не бути вартим когось.

  • Мати розповідала, що до війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому [Івану Лісникові] в підметки (Зар.).
  • Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй... на годиться латку не годитесь! (Мирний).

Синоніми: не вартий нігтя; не годен у слід ступити.

У батьки (у діди, у матері і т. ін.) годитися кому. Бути набагато старшим від кого-небудь.

  • Заважала [Наталці] дівоча соромливість перед людиною, що годилася б їй у батьки (Добр.).
  • Василько побачив його, біжить із криком «тату», а він, виходить, в діди йому годиться (Стельмах).

Антонім: у сини див. годитися.

У сини (у дочки / т. ін.) годитися кому. Бути набагато молодшим від кого-небудь.

  • Юрія, який годився бу сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на «ти» (Томч.).

Антонім: у батьки див. годитися.