Гору — Фразеологічний словник української мови

Брати гору див. брати.

~ труда витрудити див. витрудити.

Як (мов, ніби і т. ін.) на кам'яну (камінну) гору, з сл. надіятися, покладатися, спертися і т. ін. У великій мірі, повністю.

  • [Антон:] Та вже не турбуйтесь, хазяїн, ніхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтесь на мене, як на кам'яну гору (Кроп.).
  • [Анна:] Чому ж мені веселою не бути, коли я можу так на вас впевнятись, як на камінну гору! — адже правда? (Л. Укр.).
  • [Боб'очка:] Я думаю! На нашу Ольгу Степанівну, як на кам'яну гору, спертися можна (Собко).
  • Виходило так, що обидві протекції, на які в Василівці покладалися, як на кам'яну гору, насправді виявилися хисткішими за картковий будиночок (Полт.).

Як скинути гору з плечей див. скинути.