Давай — Фразеологічний словник української мови

Давай (дай Боже (Бог) ноги (а чорт колеса)). Дуже швидко, квапливо втікати, бігти.

  • Було розуму й замолоду, а на старість і той, що був, не знаю, де дівся (Н.-Лев.).
  • От чого не знаю, того не знаю, бо в нас зараз не гурт грошей,— сказав тато і пірнув у сон (Стельмах).

Синоніми: не гук; як кіт наплакав.

Антонім: хоч відбавляй.