Давити — Фразеологічний словник української мови

Давити каменем (на серце [душу, груди]). Викликати безрадісний душевний стан, гнітючий настрій; гнітити.

  • Гірко йому [Петрусеві] на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Мирний).
  • Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (Панч).
  • Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (Донч.).

Давити на всі гальма. Діяти рішуче, без будь-яких обмежень.

  • Робимо справу великої ваги, а його одне слово, одна яка-небудь дурна витівка зможе зіпсувати все. Дави на всі гальма. Хай він відчує, що ми не збираємось потурати його неподобствам (Тют.).

Давити слізьми кого, що. Викликати спазматичні приступи плачу у кого-небудь.

  • Йому [Кавунові] гаряче і боляче: його душить у горлі дим, а жаль за жінкою,-за дітьми давить слізьми горло [Н.-Лев.].

По р.: сльози давлять.

Давити хропака див. давати.