Добити — Фразеологічний словник української мови

Добити віку

~ до копила див. добивати

Добити до пухи кого, діал. Довести до краю кого-небудь [переслідуванням, глузуванням іт. ін.]; замучити, загнати.

  • Добили чоловіка до пухи (Сл. Гр.).

Добити торгу див. добивати