Доказ — Фразеологічний словник української мови

Доказ

Речовий доказ. Предмети, речі, які можуть скомпрометувати когось, стати небажаними свідченнями проти когось.

Не можна давати ворогові речового доказу до рук (Тулуб)
Речові докази були тут же, у всіх на очах (Донч.)

Алфавітний покажчик

А 46 Б 322 В 999 Г 414 Д 443 Е 12 Є 8 Ж 97 З 836 І 50 Ї 18 Й 7 К 587 Л 320 М 398 Н 522 О 395 П 1751 Р 464 С 886 Т 358 У 181 Ф 36 Х 163 Ц 83 Ч 166 Ш 145 Щ 31 Ю 7 Я 55