Доїхати кінця кому, діал. 1. Завдати крайніх неприємностей кому-небудь, ставити в безвихідне становище кого-небудь.
- А вже ж я тобі доїду кінця! (Укр. присл.).
- Вже ми тобі потому живо кінця доїдемо. Зазнаєш розкошів у сина і невістки (Фр.).
2. Покінчити з ким-небудь, знищити когось.
- Каже Біда: — Лиш помалу! Доберу я причанда-лу: Тут доносів, там винця, Та й доїду їм кінця (Фр).
3. Чому. Поривати, покінчувати з чим-небудь, закінчувати щось.
- Він [Петро] не находив пари замолоду, аж по стільки роках на неї [Анну] наважився, а вона з розуму сходила, доки доїхала кінця своїй дівочій долі (Коб.).
Синонім: довести до краю.
Доїхати ябедами кого. Наклепами, доносами завдати великих неприємностей кому-небудь.
- Порох таки його доїхав своїми ябедами: він тепер був під судом, без місця (Мирний).