Набитий [битий, непоправний, безнадійний, заплішений] дурень, грубо. Дуже обмежена, тупа, недалека людина.
- Конторщика нема, а той, що сидить у конторі, — дурень набитий (Коцюб.).
- Поява хозарів у Чернігові стурбувала не тільки Чорного та княжну — Амбалові теж не спалося... Дурень набитий! Не міг об'явитися тут під іншим ім'ям (Міщ.).
- Його [діда] в камері спочатку взивали божевільним, непоправним дурнем, а він тільки мовчки посопував (Збан.).
- Найбільший сором — стояти за грубою. Туди ставлять тільки безнадійних дурнів (Мик.).
Носитися як дурень з писаною торбою див. носитися.
Як дурень (дурний) з дуба (з печі), перев. з сл. сказати і т. ін. Недоречно.
- [Юрко:] Оце вже ти ляпнув, як дурень з дуба! (Кроп.).
- Яків мій зрадів та, як дурень з печі, — в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його шкурі! (Вовчок).
- [Ліна:] ..Я так і думала, що ви бовкнете щось, як дурний з печі (Мам.).