Закривати — Фразеологічний словник української мови

Закривати / закрити очі кому. Перебувати біля постелі вмираючого до останньої хвилини.

  • Сиротина я безродний, десь шзагину в чужині. І ніхто очей холодних не закриє там мені (Рудан)
  • Он там., мучилась одинока, як палець, вчителька і, коли б не старі матушки, не було б кому й очі закрити (Коцюб.)

Закривати очі див. заплющувати.

Закривати (прикривати) / закрити (прикрити) лавочку, фам. Припиняти якесь заняття, яку-небудь справу.

  • Чув він, що газету стінну якусь будуть зачитувати, ну, треба й йому: «Може доведеться закрити цю лавочку» (Головко)
  • — Ще тут бої йдуть, а він [консул] уже в Одесі свою лавочку прикрив (Гончар)
  • Лавочка закрилася
  • Для ледарів і нероб лавочка закрилася

Закривати рота див. затуляти.