Замітати — Фразеологічний словник української мови

Замітати замести сліди кого, чого і без додатка. Знищувати, приховувати все, що може викривати які-небудь таємні дії, вчинки і т. ін.

  • Підшукайте (В. І. Лавров і О. Д. Стасова)* заздалегідь квартиру для переховування однієї особи.
  • Старайтесь особливо замітати сліди її зносин з старими членами (Чапля та ін.), які, напевне, на прикметі (Ленін).
  • Практичний рахівник узяв собі добре правило: бути обережним і своєчасно замітати сліди (Кир.).
  • Ще трохи раніше, в листопаді і грудні [1944 року], гітлерівці почали замітати сліди своїх злочинів.
  • Степан Сеньо глибоко ховав свою діяльність від стороннього ока... Він маскував своє справжнє обличчя і замітав сліди, як досвідчений конспіратор (Вітч.).

Синонім: ховати кінці.