Збрести — Фразеологічний словник української мови

Збрести (збігти, надбігти / т. ін.) в голову (на думку). Раптово з'явитися, виникнути (про думки, бажання і т. ін.).

  • «І збреде ж таке на думку, тьфу!» — сплюнула вона і повернула гадки на щоденні клопоти (Мирний)

Збрело (збігло, набігло) в голову (на думку), безос.

  • Слухай, друже! Чого це тобі збрело в голову купити цигарок? (Автом.)
  • Збігло мені на думку, чи не лісовничку я вгледів (Вовчок)
  • Поглянув [Юхим] праворуч. На думку збігло, що он-он у Канівецькій лікарні лікується Кириленко (М. Ю. Тарн.)
  • — Та я, бач, тільки спитала,— так набігло на думку: чи наймити гній вивозитимуть, чи повезуть мливо до млина (Н.-Лев.)

Збрести на ум див. спливати.