Збочувати — Фразеологічний словник української мови

Збочувати / Збочити з дороги [з шляху, з стежки / г. ін.]. Відхилятися від правильного напрямку в діяльності, поведінці, поглядах.

  • Вона [Регіна] домагається зміни напрямку [газети].
  • Було б підло збочити з вибраного шляху (Фр).

Пор.: звертати з дороги.